Навчання читання

Я працюю над проблемою «Удосконалення навичок читання засобами міжпредметних завдань». Читання - предмет, який є одночасно дійовим засобом навчання молодшого школяра й інструмента для вивчення будь-яких навчальних предметів.

         Готуючись до уроку читання, вчитель повинен продумати кожен елемент уроку, використовуючи різні методи підготовчої роботи учнів до читання, зокрема бесіди, розповідь, робота з малюнком, картиною, діяльність по збагаченню словникового запасу дітей за кадрами кінофільму, вчитель тим самим може зосередити увагу учнів, викликати інтерес до нового матеріалу, краще ознайомити з лексикою твору. Головне, щоб протягом уроку дитина активно і творчо мислила. В.О.Сухомлинський радив учителям початкових класів: «Навчіть усіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати і думаючи читати». Уміння читати треба довести до автоматизму, щоб сприймання зором, очима і свідомістю випереджало вимовляння вголос. Чим значніше це випередження, тим тоншою буде здатність думати під час читання ─ а це надзвичайно важлива умова успішного навчання й розумового розвитку взагалі. Отже, уміння читати повинно стати автоматичною навичкою, за якої сили учня були б спрямовані не на виконання самої дії, а на глибоке осмислення змісту прочитаного. Щоб досягти такого рівня читання, треба учнів навчити аналізувати текст, тобто осмислювати його тему, ідею, ставлення автора до того, що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного, бачити в тексті художньо ─ виражальні засоби мови, запам’ятовувати їх з метою збагачення власної мовної культури.

Кожний урок має просувати дитину в оволодінні способами навичками правильного і досить швидкого читання. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає інтерес до книжки, погано розуміє та засвоює зміст прочитаного, швидко втомлюється.

В своїй роботі я використовую такі види читання:

- Читання учнями вголос.

 - Напівголосне читання.

 - Мовчазне читання.

 - Вибіркове читання.

- Вибіркове читання за малюнками.

- Вибіркове читання за питаннями.

- Читання в особах.

- Читання ланцюжком.

- Дати повні відповіді на питання до тексту, зачитати їх.

- Читання на одній ноті.

- Чергування голосного і мовчазного читання.

- Читання із зміною темпу.

- Читання-гудіння.

- Читання виду «Пташиний базар».

- Зачитати питальні (окличні) речення.

- Читання тексту з першою закритою буквою у слові.

- Читання тексту з пропущеними словами.

- Читання за смужкою.

- Емоційне читання зі зміною голосу.

- Відшукування рядків та їх читання за даним планом.

- Читання в темпі скоромовки.

- Читання під музику.

- Читання абзацами.

- Читання діалогів.

- Читання слів з певною буквою (наприклад з буквою і).

- Читання  тексту з відривом від  тексту.

- Читання напіввідкритого тексту.

- Читання з відстукуванням ритму.

Зважаючи на це, я намагаюсь активно впливати на удосконалення навичок читання, торкнувшись одночасно такого важливого завдання, як виховання орфографічної грамотності учнів.

Для роботи були відібрані морфеми, які найчастіше зустрічаються в дитячій літературі. Картки з ними використовуються на орфоепічній розминці під час уроків читання. Ці картки не є роздатковим матеріалом. Для комплекту таблиць входять також «гірки» для розширення поля зору.

Для цього в картках введено слова з пропущеними голосними. Діти тренуються впізнавати слово з першого погляду, навіть з відсутніми літерами. Використовуючи подібні завдання, учні мають можливість творчо працювати. На допомогу школярам, у яких виникають творчі труднощі в читанні неповних слів, запропонована таблиця з цими ж словами, записаними правильно. Але, щоб стимулювати дітей, в другій таблиці деякі слова додані деякі переставлені.

Використовуючи цей роздатковий матеріал, учні збагачують свій словниковий запас, розвивають орфографічну зіркість, швидкість і правильність читання.

1. Прочитати слова, дивлячись на крапки.

              СЕ • ЛО

             РІД • НЕ

             ЧУ • ЖИЙ

       ДРУЖ • БА

2. Скласти всі можливі слова, див­лячись на крапку в центрі.

3. Правильно утворити і прочитати слова, дивлячись на цифру 100

100 вп

100 рож

100 ляр

100 лик

100 янка

100 рона

100 лиця

4. Прочитати слова, вимовляючи за один раз кожне і дивлячись на крапку

	ЗАЙЧИК
ЛИСИЧКА	•	ОЛЕНЬ
	ВОВК

5.                Робота над різновеликим текстом. (Текст можна писати на таблиці або класній дошці. Найчастіше бе­реться уривок із твору, який учні ви­вчають на даному уроці чи прислів'я за темою.)

На чУжУ РОбоТУ дивиТИСЬ — сиТОму Не Бути.

6.                Розширенню поля зору також спри­яє читання слів, записаних згори

Л	І	С	О	К
И	Р	И	Н	О
С	И	Р	У	Т
Т	С		К	И
Я				К

Прочитати слова; з перших букв кож­ного слова скласти нове слово.

7.               


Розширенню поля зору сприяє та­кож читання споріднених слів, за­писаних у вигляді піраміди

Назвати спільну частину цих слів. З одним з них скласти речення.

8.                Гра «Утвори слова». У цій грі ви­користовуються картки зі складами у вигляді геометричних фігур. Учні читають – слова.

Охопи поглядом ціле слово.

9. Читання ромбів.

     ти

    тут

   хліб

шматок

  зерно

    тік

    ми

   він

  діти

робити

  жити

    очі

10. Промовляння скоромовок у різному темпі (можна поєднувати промовляння з плесканням в долоні на кожний склад або постукуванням в такт олівчиком).

11.  Гра «Озвуч малюнок». Учитель показує предметні малюнки, а учні озвучують їх.

Немовля — а-а-а-а.

Мишка — пі-пі-пі-пі.

Півень — ку-ку-рі-ку-у-у     

Коник — іго-го-о-о.    

12. Вправа «Слухайте, повторюйте,  продовжуйте»

Со-со-со — сонце, солоний, сода, солома.     

Са-са-са — сад, садити, садочок, сапа, сак.    

Су-су-су — сум, сумка, сумний, су­тінки.        

Сі-сі-сі — сітка, сіль, сік, сіра, сірка.     

13. Закінчити речення:

Хто багато читає... (той багато знає).

Голова без розуму,... (як ліхтар без свічки).

14. Гра «Допоможи бджілці».

Бджілка заготувала варення на зиму і забула, в якій банці яке варення.

Прочитайте:

( 3 одним із слів складіть речення.)

15. Прочитати назви листяних і хвойних дерев. Знайти «зайве» слово в кожному стовпчику:

Листяні

КУБ

БАГР

БУД

НАЛИМА

(Бук, граб, дуб, малина) Зайве слово малина (кущ).

Хвойні

КАСМЕРЕ

НЯСЕ

НАЛИЯ

НАСОС

(Смерека, ясен, ялина, сосна) Зайве слово ясен (листяне дерево).

16. Читання «Плутанки».

17. Гра «Збери розсипані Склади». Із даних складів скласти прислів'я.

19. Гра «Розсипані слова»

Збери слова та поясни їх.

20.           Гра «Допоможіть Незнайкові». Він переплутав літери в деяких сло­вах.

Хлопчик одягнув теплу лапку.

Зай­чик поранив собі шапку.

Котик зло­вив маленьку шишку.

Шишкар клює соснову мишку.

У своїй роботі використовую інтерактивні методики, розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

Методика «Мозкова атака» - згадати все, що відомо з цієї теми (важливо згадати все, що знаєте чи думаєте, що спаде вам на думку з теми; немає значення, чи правильне те, що згадали, чи ні). Проводиться на уроках математики, «Я і Україна».

Методика «Гронування» - спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певної теми. Проводиться на уроках української мови, читання.

Методика «Кероване читання з передбаченням».

Проводиться на уроках читання.

Інтерактивне навчання - це специфічна форма організації діяльності, яка має на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Інтерактивне навчання - це певний різновид активного, який, прете, має свої закономірності та особливості. Навчальний процес завдяки вищезгаданій технології відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), коли учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами уроку.

Інтерактивні технології потребують певної зміни у житті всього класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагога. Спочатку проводжу з учнями особливе організаційне заняття, налаштовую дітей на сумлінну підготовку до інтерактивних занять. Використовую спочатку прості інтерактивні технології:

-                    робота в парах;

-                    робота в малих групах;

-                    мозковий штурм.

Досвід подібної роботи показує, що такі заняття проходять цікаво, продуктивно, знімають закомплексованість в учнів з різним рівнем навчальних досягнень. Головне, що настає розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків читання, у них виникає бажання читати художню, наукову літературу, дитячі газети і журнали. Використання інтерактивних технологій - не самоціль. Це лише засіб створення тієї атмосфери в класі, що найліпше сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання. Наводжу для прикладу урок читання у 4-му класі. Вивчаючи тему «Ніколи не завдавай природі лиха» ( М.Думич, «Гніздо»), учні готували розповіді про лелек, енциклопедичні відомості про цих птахів, складали вірші, ребуси, кросворди, «заглянули» до народознавчих знань наших пращурів, робили малюнки. За виконання завдань діти бралися, враховуючи власні інтереси, індивідуально, в парах, малих групах - по 3 учні. Учні здобули додаткові знання, виконали ряд творчих завдань, і їм легко було визначити головну думку твору. Організована таким чином робота над сприйманням художнього тексту веде до покращення навичок читання, викликає інтерес до цієї діяльності. Водночас розвиваються в учнів морально-етичні почуття, їхні творчі здібності. Адже навчання молодшого школяра має бути цікавим, радісним і одночасно забезпечувати глибоке засвоєння програмового матеріалу.

На одному занятті можна використовувати одну - дві інтерактивні вправи, а не цілий комплекс. Дібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до засвоєння теми.

Серед активних методів навчання відаю перевагу побудові «асоціативного куща», читанню із зупинками, грі «так - ні».

Спробую це довести.

У 4 класі на уроці читання під час вивчення названої теми у підготовці до сприймання нового тексту М Думича «Гніздо» будується «асоціативний кущ». Інформаційна група (Назва птаха)

У вищезгаданій навчальній діяльності впроваджую на уроках читання роботу в парах («Обличчям до обличчя»); «один - у двох - усі разом»; «думати, працювати в парі, обмінюватись думками»; карусель; робота в малих групах. Наприклад: клас поділити на дві частини, щоб одна група учнів працювала індивідуально, а друга - парами. Всім дітям запропоновані подібні завдання - розгадати літературний кросворд до оповідання, який склали інші учні. Діти, які працюють парами, мають виконати швидше і якісніше.

Часто активізувати учнів мені допомагає така форма, як «мозковий штурм». Діти не бояться висловлюватися. Саме цю форму роботи використовую для узагальнення вивченого матеріалу, для актуалізації опорних знань під час підготовки до вивчення нової теми.

На уроках читання обговорюємо з дітьми кожен текст. Діти вчаться робити висновки, мотивувати їх, прислухатися до, думки інших, вести дискусії. Тому мої учні читають книжки, журнали, газети, енциклопедичну літературу. Для підготовки артикуляційного апарату до читання, а також для дитячої психологічної розрядки дітям варто дібрати скоромовки, якщо вони відповідають змісту уроку. Використання ігор на уроках читання сприяє позитивному ставленню до навчання, потребує від дитини кмітливості, уваги, вчить витримки, виробляє вміння орієнтуватись, і знаходити правильне рішення. Колективні ігри згуртовують дітей, сприяють формуванню дружних взаємин між ними. В цих іграх дітям необхідно узгоджувати свої дії з діями інших учасників гри, дотримуватись правил, бути справедливими до товаришів. У цих іграх хтось виграє, а хтось програє. Такі ситуації допомагають учителеві формувати в учнів справедливе ставлення і до власних успіхів, і до тих, хто програв.

Гра «Хто найуважніший?», «Хто кращий знавець прислів'їв?», «Хто кращий знавець віршів?», «Лісовий кошик», «Назвіть загадки», «Плутанина», «Актори».

Багаторічний досвід переконав мене, що розвиток розумових здібностей дитини залежить насамперед від того, наскільки правильне, внутрішньо-багате, емоційно насичене її мовлення.

Працювати над розвитком зв'язного мовлення я намагаюся на кожному уроці. А допомагають мені в цьому вірші, казочки, оповідання, прислів'я, загадки. Ось, як найпростіший віршик може допомогти провести урок української мови.

Фрагмент уроку з української мови.

1. Урок української мови розпочинаю з каліграфічної хвилинки. Але яку літеру писати - визначають самі діти.

Веде їжак своїх діток

По груші й яблука в садок.

Бо сонечко вже спать лягає,

Вже й тихий вечір наступає.

А в них вечері ще немає.

-               Хто є головним персонажем цього вірша?

-               З якої літери починаємо це слово?

-Але, щоб написати її каліграфічно, для цього треба тренувати руку.

2. Художня хвилинка.

3.           Робота над віршем.

-               Із скількох речень він складається?

-               Які вони за метою висловлювання?

4.           Запис віршика з пам'яті.

5.           Визначити граматичну основу в 1 реченні.

-               Зробити звуко-буквений розбір слова, що є підметом.

-               За будовою розбираємо слово, що є присудком.

6.           Розбір тексту за частинами мови.

7.           Театральна хвилинка. Інсценізація вірша.

Розвиваю техніку читання і зв'язне мовлення учнів не лише на уроках читання й української мови, але і на математиці.

Задача№1

1. Сприймання тексту на слух, розвиток уяви :

а) уважно послухайте задачу ( читає вчитель)

б) створити в уяві картину, «побачити» все так, як описано;

в) намалювати словами уявлену картину.

2. Відшукати серед літер слово - відповідь до розв'язання). Розв'язавши задачу, переконатися, правильно чи неправильно наведена відповідь.

Задача№2

Сприймання тексту, прочитаного вголос; розвиток смислової здогадки:

а)    читати задачу вголос, закрити текст.

б)    прочитати усю ж задачу, записану на дошці з недописаними словами. Доповнити текст потрібними словами.

3адача№3

Сприймання тексту, прочитаного мовчки; розвиток смислової здогадки; прочитати задачу мовчки, за виразами скласти запитання.

У наведених фрагментах запропоновані окремі роботи з текстом задачі з метою формування читацьких навичок учнів.

Навчити дітей мислити, пізнавати нове, зіставляти, критично оцінювати свою діяльність, розвивати творчі можливості школяра, нарешті навчати читати, писати, рахувати - ось чого прагне кожен класовод.

Усім відомо, що діти від природи допитливі і йдуть до школи з бажанням вчитися. Щоб не згас вогник допитливості, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керування з боку вчителя. А для цього необхідно перетворити кожний урок у школі в урок мислення - спілкування, де істина зароджується у палкій суперечці, у діалозі, під час якого важливо навчити кожного учня міркувати, знаходити нові, оригінальні рішення і отримувати задоволення від навчання.

Розвиток творчих можливостей у кожного школяра потребує від учителя застосування на уроці творчих завдань, що складають систему, яка дасть можливість урізноманітнити творчу діяльність учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

Кожен учитель повинен пам'ятати, що творчі завдання забезпечують швидке набуття знань та вмінь, закріплення й застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих можливостей велике значення мають пізнавальні процеси: пам'ять , увага, уява, фантазія. Саме ці якості - основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей.

Серед інтерактивних методів навчання є інноваційні й традиційні, популярні і не дуже. Безперечно усі вони цікаві, якщо добре продумані і підготовлені.

Те, що я чую - я забуваю.Те, що я бачу й чую - я пам'ятаю.Те, що я чую, бачу і обговорюю - я починаю розуміти.Коли я чую, бачу , обговорюю і роблю – я набуваю знань і навичок.Коли я передаю знання іншим - я стаю майстром.

Це кредо інтерактивного навчання.